Подання

Керівництво для авторів

Подання матеріалів статті для публікації в редакцію журналу здійснюється поштою або особисто і повинне містити такі документи:

1) супровідний лист-клопотання з організації, де була виконана робота (або лист-заяву автора);
2) експертний висновок про можливість відкритого опублікування статті (для громадян України);
3) рукопис (роздруківка) статті, підписаний на останній сторінці всіма авторами, у двох екземплярах;
4) відомості про авторів українською, російською та англійською мовами, що містять назву статті, а також для кожного автора: прізвище, ім'я, по батькові (цілком), науковий ступінь, вчене звання, академічні і почесні звання, нагороди, посаду, місце роботи, поштову адресу місця роботи, домашню адресу, адресу електронної пошти, робочий, домашній та мобільний телефони, а також указівка, з ким вести переписування.
5) комплект файлів на оптичному чи диску чи USB-нагромаджувачі по електронній пошті:
– електронна версія статті у форматі Microsoft Word, цілком ідентична роздруківці;
– відомості про авторів у форматі Microsoft Word doc;
– риснуки в графічному форматі tif;
– кольорові фотографії авторів (3 см x 4 см, 300 dpi) у файлах з іменами авторів у форматі jpg.
При подачі рукопису в журнал автори повинні підтвердити його відповідність усім установленим вимогам, а також засвідчити, що їм належать виняткові авторські права на статтю, що вона раніше не була опублікована і не подавалася на розгляд до редакцій інших журналів.

Вимоги до оформлення статті. Приймаються до розгляду статті англійською, російською і українською мовами. Обсяг статті повинен становити не менше чотирьох і не більше шістнадцяти сторінок.

Параметри сторінки файлу Microsoft Word:

– розмір паперу – А4 (210мм х 297 мм);

– орієнтація – книжкова;

– шрифт: гарнітура – Times New Roman, кегль (розмір) – 12 пунктів, масштаб – 100 %, міжсимвольний інтервал – звичайний;

– міжрядковий інтервал – полуторний;

– поля сторінки – усі по 2 см.

– абзацний відступ – 1,25 см.

Сторінки рукопису повинні бути пронумеровані.

Матеріал публікації може бути розбитий на розділи, що можуть містити підрозділи.

Структура статті повинна містити наступні елементи.

1) Індекс УДК (Універсальної десяткової класифікації) приводять відповідно до таблиць, що випускаються Консорціумом УДК (http://www.udcc.org).

2) Назва статті повинна бути короткою, ясною, інформативною, виразною, відбивати зміст статті і привертати увагу читача. Максимальна довжина заголовка – 10-12 слів. У заголовку можна використовувати тільки загальноприйняті скорочення і небажано використовувати формули.

3) Список авторів містить прізвище й ініціали кожного автора у називному відмінку, його науковий ступінь і вчене звання, посаду і місце роботи, місто і країну проживання. Імена співавторів колективної статті приводять у прийнятій ними послідовності.

4) Анотація – коротка, доступна для неспеціаліста характеристика статті з погляду на її призначення, зміст, вид і форму, що дозволяє установити основний зміст статті, визначити її релевантність і вирішити, чи варто звертатися до її повного тексту. Анотація повинна бути інформативною, змістовною (відбивати основний зміст статті і результати досліджень) і структурованою (відбивати логіку опису результатів у статті), повинна містити загальну характеристику теми дослідження і розв'язуваної проблеми, об'єкта, мету наукового дослідження, опис методу дослідження, опис наукової новизни і практичної значущості роботи, основні отримані результати і висновки, цінність проведеного дослідження, внесок роботи у відповідну область знань. Предмет, тема, мета роботи вказуються, якщо вони не зрозумілі з заголовку статті. В анотації не повинен повторюватися текст самої статті, а також її назва, не повинні міститися цифри, формули, таблиці, внутрітекстові виноски, посилання і скорочення. Середній рекомендований обсяг анотації – 150-200 слів (1000-1500 друкованих знаків).

5) Ключові слова виражають основний зміст статті, слугують орієнтиром для читача і використовуються для пошуку статей в електронних базах і реферативних журналах. Вони вибираються з тексту статті, наводяться у кількості 4–10 слів або стійких словосполучень і повинні відбивати область науки, у рамках якої написана стаття, тему, мету, об'єкт дослідження.

Назву, список авторів, анотацію і ключові слова наводять на трьох мовах: англійській, російській (для громадян країн СНД) і українській (для громадян України).

6) Номенклатура містить список символів, позначень і скорочень, упорядкований за алфавітом (спочатку англійським, потім грецьким, потім кириличним). Список подають у вигляді таблиці, лівий стовпець якої містить символи і скорочення, а правий – розшифровку їхнього змісту. Позначення і визначення повинні бути однозначними, зручними, інтуїтивно зрозумілими, стандартними, короткими й елегантними.

7) Вступ коротко (не більш однієї сторінки) розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) у загальному вигляді, а також її значимість і зв'язок з науковими і практичними задачами, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Шляхом критичного аналізу й узагальненого порівняння з відомими рішеннями проблеми коротко обґрунтовують актуальність (ступінь важливості в даний момент і в даній ситуації) і доцільність роботи для розвитку відповідної області науки або виробництва. Описують об'єкт дослідження (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення), предмет дослідження (міститься в межах об'єкта), формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети (як правило, ці формулювання починаються з дієслів: розробити, виявити, обґрунтувати і т.п.). Вступ подає вступну інформацію про тему статті, що дозволить читачу зрозуміти й оцінити результати поданого дослідження без додаткового звертання до інших літературних джерел, описує пробіли і протиріччя в дослідженнях з розв'язуваної проблеми.

8) Постановка задачі (обсягом біля половини сторінки) дає чітку формальну математичну постановку розв'язуваної задачі: перелічуються вихідні дані (вхідні змінні) і бажані результати (вихідні змінні), визначаються критерії оцінки якості результатів і обмеження, уводяться необхідні визначення. Даний розділ не повинний містити аналіз або інтерпретацію даних і досліджень.

9) Огляд літератури містить теоретичне ядро дослідження. Він коротко (не більше двох сторінок), критично висвітлює, оцінює й узагальнює роботи попередників (як публікацій, у яких розпочате вирішення даної проблеми, так і останніх публікацій), окреслює основні етапи розвитку наукової думки з розв'язуваної проблемі, виділяє невирішені раніше частини загальної проблеми і визначає місце статті у розв’язанні проблеми, обґрунтовує вибір напрямку досліджень. Даний розділ уточнює, конкретизує, доповнює і розширює матеріал вступу, слугує його обґрунтуванням і поясненням.

10) Матеріали і методи – це виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Тут описують загальну методику дослідження настільки докладно, щоб його результати могли бути відтворені: описується послідовність виконання дослідження, обґрунтувується вибір використовуваних і викладається суть пропонованих методів і моделей, змістовно визначається, що саме досліджувалося кожним методом. Вибір методів дослідження повинний забезпечити вірогідність отриманих результатів і висновків, надійність і аргументованість отриманих результатів. Теоретичні відомості повинні розширювати, а не повторювати, викладені у вступі й огляді літератури. У теоретичних роботах розкривають методи й аналітичні моделі розрахунків, розглянуті гіпотези, а в експериментальних – принципи дії і характеристики розробленої апаратури, отриманих експериментально моделей, оцінки похибок вимірювапнь. Раніше опубліковані методи лише перелічуються з указівкою посилання на джерело, у статті детально наводяться тільки пропоновані зміни.

11) Експерименти: лаконічно описуються загальна схема експериментів, використане устаткування і вихідні дані так, щоб будь-який компетентний фахівець міг відтворити експерименти в себе в лабораторії, користаючись лише текстом статті.

12) Результати: подають експериментальні чи теоретичні дані, отримані в роботі, для демонстрації того, що отримано нове рішення проблеми, і що робота є значним кроком вперед у порівнянні з попередніми дослідженнями. Дані подаються в обробленому вигляді (у формі таблиць, графіків, діаграм, рівнянь, фотографій, рисунків) з описом того, що показано на ілюстраціях, з короткими коментарями, що резюмують, статистичними оцінками. Результати повинні бути викладені коротко і чітко, при цьому містити досить інформації для оцінки зроблених висновків, також має бути очевидно, чому для аналізу обрані саме ці дані. У цьому розділі наводяться тільки факти, а їхні аналіз, інтерпретація і зіставлення з аналогами – у розділі "Обговорення". Теоретичні статті містять результати досліджень, виконаних за допомогою таких методів пізнання, як абстрагування, синтез, аналіз, індукція, дедукція, формалізація, ідеалізація, моделювання: спочатку наводяться основні положення, думки, що надалі будуть піддані аналізу з подальшим висновком. Емпіричні статті, використовуючи низку теоретичних методів, в основному спираються на практичні методи вимірювань, спостереження, експерименту і т.п. У статтях, заснованих на обчислювальній роботі, необхідно указати використаний тип кінцевого елемента, граничні умови і вхідні параметри.

13) Обговорення містить аналіз, інтерпретацію, а також оцінки вірогідності і значимості результатів роботи, але не повторює їх. Наводиться порівняння отриманих результатів з аналогічними результатами інших авторів, пояснюються подібність і протиріччя з іншими дослідженнями, вказуються обмеження і пропонується практичне застосування результатів дослідження, обгрунтовується доцільність подальших досліджень. Обговорення повинно бути більш теоретичним, узагальнюючим, абстрактним у порівнянні з результатами.

14) Висновки містять коротке (не більше однієї сторінки) формулювання вирішеної наукової проблеми (задачі), отримані найважливіші наукові і практичні результати, що сприяли рішенню наукової проблеми, висновки і рекомендації щодо наукового і практичного використання отриманих результатів, опис перспектив (напрямків) подальших дослідженнь в цій області. Наукова новизна отриманих результатів викладається аргументовано, коротко і чітко. Кожне наукове положення формулюють, виділяючи ступінь новизни отриманих результатів (вперше отримано, удосконалено, одержало подальший розвиток), основну суть положення і відмінність отриманих результатів від відомих раніше, із вказівкою одержуваного ефекту, результату (що дозволяє підвищити / зменшити ...). До наукової новизни не можна відносити прикладні результати (способи, пристрої, методики, схеми, алгоритми). Практичне значення отриманих результатів становлять відомості про використання результатів досліджень або рекомендації з їх використання. У висновку необхідно навести досягнуті кількісні і якісні показники дослідження, викласти рекомендації з їх використання.

15) Подяки висловлюють вдячність за фінансову, організаційну і технічну допомогу окремим людям (перелічуються поіменно з указівкою посади й організації) і організаціям, а також відбивають зв'язок роботи з науковими проектами, грантами і стипендіями (указують тему і номер реєстрації науково-дослідної роботи, а також джерело фінансування).

16) Додатки наводяться за необхідності і містять додатковий матеріал (проміжні докази, формули і розрахунки, таблиці допоміжних даних). У заголовку додатка наводять відомості про те, що матеріал є додатком. За наявності двох і більш додатків їх необхідно нумерувати великими літерами. У цьому випадку формули, рисунки і таблиці в додатках нумерують із указівкою номера додатка (наприклад, формула (A.2) – друга формула додатка А, табл. Б.1 – перша таблиця додатка Б). Редакція має право використовувати додатки при резензуванні статті, але не публікувати їх.

17) Список літератури містить бібліографічний опис джерел, використаних при підготовці статті, що наводять як нумерований список мовою оригіналу в порядку появи посилань у тексті (т.зв. "ванкуверська числова система" – Vancouver Numerical System). У список літератури включаються тільки ті роботи, що були процитовані у тексті й опубліковані чи прийняті до публікації (в останньому випадку після опису джерела наводять фразу "в печати" / "у друці" / "in press" ). Неопубліковані роботи не включаються до списку джерел, але можуть бути згадані у тексті статті (описуються у виносках). Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних міжнародних (ISO, ГОСТ) і державних (ДСТУ) стандартів з бібліотечної і видавничої справи (http://www.ifap.ru/library/gost/sibid.htm). Назви журналів не повинні скорочуватися. На всі джерела, перераховані у списку літератури, у тексті статті мають бути наведені посилання. Бібліографічний опис кожного джерела має за наявності супроводжуватися його ідентифікатором цифрового об'єкта (DOI – Digital Object Identifier), що наводиться через пробіл після бібліографічного описа джерела. DOI видань можна знайти на сайті http://www.crossref.org/guestquery/. Бібліографія повинна бути коректною (відповідні результати повинні з'явитися в зазначеній статті), точною (правильний номер (випуск) і номери сторінок, і т.д.), сучасною (описувати останні досягнення у досліджуваному питанні) і історичною (відбивати історію вивчення питання), доступною (не повинна містити посилання на неопубліковані чи недруковані роботи).

18) Транслітерований список літератури, відповідно до вимог наукометричної бази SCOPUS, є повним аналогом списка літератури і виконується шляхом транслітерації мови оригіналу латиницею. Посилання на англомовні джерела не транслітеруються. Транслітерація української мови латиницею виконується на основі Постанови Кабінету Міністрів України № 55 від 27 січня 2010 р. (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-% D0%BF), російської – на основі ГОСТ 7.79-2000 (ISO 9-95) (http://protect.gost.ru/document.aspx?control=7&id=130715). Рекомендується використовувати автоматичні засоби транслітерації (http://translit.net).

Текст рукопису не повинен мати рукописних виправлень і позначок. Не допускаються розбіжності рукопису з електронною версією статті. Стаття не повинна містити граматичних або інших помилок, а також повинна відповідати тематиці журналу і вимогам щодо спеціалізованих наукових видань.

Текст розділів повинний бути за можливістю простим. У статті варто уникати зайвої деталізації, проміжних формул і висновків; не слід наводити відомі факти, повторювати зміст таблиць і ілюстрацій у тексті. Авторські акценти виділяються винятково курсивом, а не підкресленням.

Текст має відповідати нормам правопису: англійською мовою – http://www.chicagomanualofstyle.org/tools_citationguide.html, російською мовою – http://gramota.ru, українською мовою – http://litopys.org.ua/pravopys/pravopys2012.htm.

Крапка не ставиться після назви статті і заголовків розділів, назв таблиць, розмірностей (с – секунда, г – грам, хв – хвилина, доб – доба, град – градус). Крапка ставиться після виносок (у тому числі в таблицях), приміток до таблиці, короткої анотації, скорочень (міс. – місяць, р. – рік, млн. – мільйон, т. пл. – температура плавлення).

Абревіатури або формули хімічних сполук, що вживаються як прикметники, пишуться через дефіс: ІЧ-спектроскопія, ПЕ-плівка, РК-стан, Na +-форма, ОН-група, але група ОН.

Скорочення числівників: в англійському тексті через дефіс від змінної вказують th (наприклад, i-th), у російському й українському тексті керуються правилом: якщо числівник закінчується на приголосний, то після дефіса залишають одну літеру (наприклад, итый = i-й, ітої = i-ї); якщо числівник закінчується на голосний, перед яким йде приголосний, те після дефіса залишають дві літери (наприклад, ітого = і-го); якщо слово закінчується на голосний, перед яким йде голосний, те після дефіса залишають одну літеру (наприклад, итая = і-я).

Між ініціалами і прізвищем завжди ставляться пробіли (приклад: А. А. Іванов). Скорочення з декількох слів розділяються пробілами (760 мм рт. ст.; т. пл.; пр. гр.; ч. д. а.; ос. ч.), за винятком найбільш загальновживаних (і т.д .; т.ч.). Між знаком номера і параграфа і числом ставиться пробіл: (№ 1; § 5.65). Розмірності відокремлюються від цифри пропуском (100 кПа, 77 К, 10.3 A), крім градусів, відсотків, проміле: 90°, 20° C, 50%, 10‰. Лапки і дужки не відокремлюються пробілами від ув'язнених у них слів.

При перерахуванні, а також у числових інтервалах розмірність наводиться лише для останнього числа (18-20 Дж/моль), за винятком кутових градусів. Градуси Цельсія: 5 °C, а не 5°. Кутові градуси ніколи не опускаються: 5 ° -10°, а не 5-10°.

Усі одиниці і розмірності повинні бути наведені у Міжнародній системі одиниць (SI).

Числа, менші 11, записуються словами, а великі й об'єднані з ними в одну фразу менші 11 – цифрами. Для чисел, записаних з одиницями, завжди використовуються тільки цифри. Усі числа записуються цифрами при використанні в математичному сенсі. Ціла і дробова частина чисел у російському й українському тексті розділяються через кому, а в англійському – через крапку. Десятковому дробу, меншому за одиницю, завжди повинний передувати нуль (наприклад, 0,123). Бажано не починати речення з чисел.

Три крапки використовують у математиці, щоб показати продовження у виразі, наприклад:
1) x₁, x₂, …,x_n; 2) x₁ + x₂ + … +x_n; 3) i = 0, 1, 2, …, K.

Списки складаються з більш, ніж одного елемента. Перед кожною позицією списку варто ставити номер з дужкою або з крапкою, а, не нумеруючи – дефіс. Якщо елементи списку продовжують речення, то їх розділяють крапкою з комою, перед списком ставлять двокрапку після узагальнювального слова, а кожен елемент починають з малої літери. Якщо елементи списку являють собою окремі речення, то кожний з них починають з великої літери, а завершують крапкою.

Виноски варто використовувати тільки при крайній необхідності у вигляді коротких заміток, що зручно не вписуються у текст. У виносках не можна визначати скорочення.

Посилання на літературні джерела в тексті статті нумеруються послідовно, ідентифікуються номерами у квадратних дужках (наприклад, [1, 3–7]) і вводяться вручну без використання убудованих можливостей автоматизації текстового редактора.

Посилання на рисунки і таблиці набираються з пробілами (наприклад: рис. 1, табл. 2). При цьому числа з буквами в позначеннях набирають без пробілів: (рис. 1д).

Ілюстрації (рисунки і таблиці) розміщують безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у статті. Число рисунків і таблиць має бути не більше п'яти-семи, а сукупний обсяг – не більше двох-трьох сторінок. Якщо стаття супроводжується великим обсягом ілюстративного матеріалу, то він публікується фрагментарно, а в повному обсязі розміщується автором на сайті в мережі Інтернет і на нього в тексті статті міститься посилання. Графічні ілюстрації повинні відповідати вимогам стандартів "Єдиної системи конструкторської документації" (http://vsegost.com/Catalog/47/4712.shtml) і "Єдиної системи програмної документації" (http://vsegost.com/Catalog/28/28346.shtml).

Рисунки (чорно-білі або в градаціях сірого) розміщують у тексті статті, послідовно нумерують і підписують знизу, наприклад: "Рисунок 1 – Назва", а також додатково подають в окремих файлах у форматі tif з роздільноюі здатністю 300 dpi. Кожен файл повинен містити тільки одну ілюстрацію і мати ім'я виду Fig_#.tif, де символ "#" заміняється номером рисунка. Розмір рисунка не повинен перевищувати ширину сторінки (17 см) або ширину стовпчика (8 см). Написи на рисунках виконують шрифтом Times New Roman, розміром кегля 10 пунктів. Підписи до рисунків повинні містити розшифровку графічних і текстових позначень, включаються в текст, а не в графічні файли. Якщо окремий рисунок складається з фрагментів, то вони повинні позначатися буквами (а, б, в і т.д.) і розташовуватися на одній сторінці, а посилання на них даються в тексті з указівкою малої літери поруч з номером рисунка без пробілу (наприклад, рис. 1а, рис 2б).

Таблиці лаконічно подають числову або фактичну інформацію у форматі сітки. Таблиці створюють, використовуючи можливості MS Word (Таблиця / Додати таблицю), розміщують у тексті статті, послідовно нумерують і підписують зверху, наприклад: "Таблиця 1 – Назва", а посилання на таблиці в тексті дають із указівкою номера (наприклад, табл. 1). Таблиця звичайно містить, щонайменше, два рядки (у тому числі заголовків стовпців) і два стовпці. У протилежному випадку інформація може бути краще подана у вигляді списку. Одиниці повинні бути наведені у заголовках стовпців, а не повторюватися для кожного запису в тілі таблиці. Таблицю, що містить графіку (наприклад, стрілки на блок-схемі), імовірно, краще розглядати як рисунок, хоча іноді рисунки можуть бути убудовані в таблицю (наприклад, хімічні структури). Таблиці, набрані як текст (за допомогою великого числа пробілів, не використовуючи комірки таблиці), не можуть бути використані.

Формули розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, і набирають за допомогою убудованого в Microsoft Word редактора Microsoft Equation 3.0. Формули нумерують, якщо на них є посилання у тексті, в круглих дужках праворуч. Формули великого розміру записують у декілька рядків. Зремінні в тексті і формулах виділяють курсивом, якщо вони подані латинськими літерами. Грецькі літери, а також символи операторів і функцій (min, max, sin, cos, tg, ctg і т.п.) не виділяють курсивом. У формулах і математичних позначеннях забороняється використання кириличних символів. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формули, наводять у розділі "Номенклатура".

Нумерація рисунків, формул і таблиць у тексті статті наскрізна однорівнева.

Статті, які не відповідають зазначеним вимогам, не приймаються до розгляду.

Усі статті проходять двоступінчасте закрите (анонімне для автора) резензування штатними редакторами і незалежними рецензентами – провідними вченими за профілем журналу. У випадку виявлення невідповідності поданої статті вимогам або при наявності зауважень редакторів і рецензентів редакція відмовляє в публікації статті або направляє авторам матеріали на доробку. Після доробки автор подає в редакцію дороблену версію статті, а також відповідь на зауваження рецензентів.

Редакція залишає за собою право на літературне редагування тексту статті без надсилання повідомлення автору. Рукописи і диски не повертаються, коректура і відбитки статей авторам не надсилаються.