МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССА ПРОКАТКИ В ДВУХНИТОЧНОЙ ЧЕРНОВОЙ ГРУППЕ КЛЕТЕЙ НЕПРЕРЫВНОГО МЕЛКОСОРТНОГО СТАНА
DOI:
https://doi.org/10.15588/1727-0219-2017-1-11Ключові слова:
непрерывный мелкосортный стан, двухниточная прокатка, черновая группа клетей, модель, натяжение, вытяжка, уширение.Анотація
При производстве мелкосортных профилей потери металла в обрезь связаны с нестабильностью геометрических размеров сечения мелкосортного проката, что обусловлено нерациональной настройкой скоростного режима прокатки. Вместе с тем оценка величины натяжения проката позволит осуществить корректировку скоростного режима итаким образом минимизировать нестабильность площади поперечного сечения подката на входе в чистовую группу клетей. Сложность разработки такого способа оценки заключается в отсутствии соответствующих измерительных средств размеров проката и величины натяжения. В связи с этим актуальной задачей является разработка компьютерной модели двухниточной черновой группы клетей непрерывного мелкосортного стана,которая позволит исследовать изменение величины натяжения.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.