РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧА ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ КУЛЕБАЛОНІВ З ТИТАНОВИХ СПЛАВІВ

Автор(и)

  • N Kalinina Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, Україна
  • M Grekova Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, Україна
  • V Kalinin Національна металургійна академія України, м. Дніпро, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/1727-0219-2017-1-12

Ключові слова:

Кулебалон, титановий сплав, енергозбереження, термозміцнююча обробка, структура, властивості.

Анотація

В результаті проведеної роботи розроблено енергозберігаючий режим термозміцнюючої сходинкової обробки. Це дозволило знизити температури гартування та старіння, що істотно знижує витрати на електроенергію, а також зменшити утворення альфірованого шару, що підвищує якість титанового сплаву і знижує витрати на механічну обробку. В результаті запропонованої технології термозміцнюючої обробки підвищено комплекс механічних властивостей титанового сплаву ВТ6С: sв на 10%, d на 8%.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2017): Вісник двигунобудування

Розділ

Технологія виробництва і ремонту

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.