ВЛИЯНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ МЕТОДОВ УПРОЧНЯЮЩЕЙ ОБРАБОТКИ НА ДОЛГОВЕЧНОСТЬ ОБРАЗЦОВ ИЗ ТИТАНОВОГО СПЛАВА ВТ6

Автор(и)

  • Y.К. Berezovsky Запорожский национальный технический университет, г. Запорожье, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.15588/1727-0219-2017-1-16

Ключові слова:

шероховатость поверхности, остаточные напряжения, поверхностный слой, долговечность, технологические методы упрочнения, микронеровности.

Анотація

В работе установлена эффективность технологических методов упрочняющей обработки плоских образцов из титанового сплава ВТ6 после чистового фрезерования. Эффективность технологических методов устанавливалась посредством определения коэффициента повышения долговечности образцов на основе экспериментальных данных. Показано распределение остаточных напряжений по глубине поверхностного слоя после упрочнения различными технологическими методами. Выявлены наиболее эффективные технологические методы упрочнения с учетом влияния исходной шероховатости поверхности образцов после чистового фрезерования. Даны рекомендации по их применению при изготовлении лопаток ГТД.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2017): Вісник двигунобудування

Розділ

Технологія виробництва і ремонту

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.