ТЕХНОЛОГИЯ ОБРАБОТКИ РЕЗАНИЕМ ДЕТАЛЕЙ ГТД ИЗ ПОЛИМЕРНЫХ КОМПОЗИЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ НА СТАНКАХ С ЧПУ
DOI:
https://doi.org/10.15588/1727-0219-2017-1-20Ключові слова:
панель шумоглушения, авиационный двигатель, полимерный материал, износ, скорость резания, станок с ЧПУ, сверло, шероховатость, подача, фреза, отклонение, углепластик, эмульсия, инструмент, роутер, расслоение композиционного материала, подача на зуб, твердый сплав, быстрорежущая сталь.Анотація
Обобщен практический опыт сверления мелкоразмерных отверстий и фрезерования панелей шумоглушения авиационных двигателей, выполненных из композиционных материалов. Представлен специальный режущий инструмент заводской конструкции для обеспечения требований шероховатости поверхностей и достижения максимальной производительности. На основе подобранных режимов резания выполнен сравнительный анализ полученных результатов обработки с описанными в литературе другими известными методами формообразования деталей из композиционных материалов.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.