МОДЕЛИРОВАНИЕ ТЕЧЕНИЯ ГАЗА ВНУТРИ ТРАКТА ДВУХКАМЕРНОЙ ГОРЕЛКИ ДЛЯ СВЕРХЗВУКОВОГО ГАЗОПЛАМЕННОГО НАПЫЛЕНИЯ ПОКРЫТИЙ
DOI:
https://doi.org/10.15588/1727-0219-2017-1-21Ключові слова:
сверхзвуковое газопламенное напыление, двухкамерная горелка, математическая модель, тарельчатое сопло со свободным внутренним расширением, эжектор, коэффициент избытка окислителя, термодинамические показатели, эжектируемый поток.Анотація
Приведена математическая модель, описывающая изменения скорости и температуры продуктов сгорания в тракте двухкамерной горелки для сверхзвукового газопламенного напыления. В качестве компонентов топлива в расчетах приняты МАФ-газ и кислород. Полученные результаты показывают, что благодаря оригинальной конструкции горелки удалось разделить участки нагрева и ускорения частиц напыляемого материала, существенно улучшив условия для тепловой релаксации частиц, а также расширив возможности управления процессом напыления, при этом, не увеличивая габаритных размеров горелки и исключая сужающиеся участки газового тракта по мере движения расплавленных частиц.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.