СТРУКТУРА И СВОЙСТВА ЖАРОПРОЧНОГО СПЛАВА CMSX-4PLUS ДЛЯ МОНОКРИСТАЛЛИЧЕСКИХ ОТЛИВОК
DOI:
https://doi.org/10.15588/1727-0219-2017-1-25Ключові слова:
жаропрочные сплавы, структура, свойства.Анотація
Проведено исследование макро- и микроструктурного состояния исходных шихтовых заготовок и монокристаллических образцов из жаропрочного ренийсодержащего сплава на никелевой основе CMSX-4 PLUS, предназначенного для монокристаллического литья деталей ГТД. Установлено, что исследуемый низкоуглеродистый сплав характеризуется достаточно высокой чистотой по оксидно-сульфидным неметаллическим включениям вследствие низкого содержания кислорода и серы. Микроструктура материала образцов является типичной для жаропрочных никелевых сплавов, полученных методом высокоскоростной направленной кристаллизации. Механические и жаропрочные свойства сплава CMSX-4 PLUS соответствуют нормам НТД и в ~ 2 ...3 раза превышают пластические и жаропрочные характеристики сплава ЖС32-ВИ.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.