БЕЗПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГИЇ ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ В СИСТЕМАХ АДАПТИВНОГО КЕРУВАННЯ АВІАЦІЙНИХ ДВИГУНІВ

Автор(и)

  • S.S. Tovkach Національний авіаційний універсітет «НАУ», Київ, Україна

Ключові слова:

система адаптивного керування, газотурбінний двигун, стек протоколів, вузли мережево'ї топологи

Анотація

Стаття присвячена розробці сучасних моделей i алгоритмів обробки інформації  використанням безпровідних технологій в системах керування авіаційних газотурбінних двигунів. Розглядаєтъся технологія ZigBee для організації обміну технологіями між елементами системи автоматичного керування (САК); структура без провідної сенсорної мережі (БСМ), вимоги до побудови iї вузлів із врахуванням мережевої топології, яка підтримуєтъся стеком протоколів. На основi алгоритму проектування раціональної БСМ наведено схему розподіленої САК двигуна із поєднанням кабелъних з'еднанъ обміну інформацією між елементами системи адаптивного керування.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2017): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.