МОДЕЛИРОВАНИЕ ПОТО КОРАСПРЕДЕЛЕИИ Я В МАСЛЯНОЙ ПОЛОСТИ ОПОРЫ РОТОРА ГТД
Ключові слова:
газотурбинный двигатель, маслосистема, опора ротора, камера подшипника, воздушно-масляная смесь, теплогидравлические процессы, CFD-моделирование.Анотація
Развитие современных газотурбинных двигателей неразрывно связано с увеличением степени повышения давления и температуры газа на входе в турбину при одновременном снижении габаритов ГТД и, в частности, размеров опоры ротора. В этой связи особенно остро стоит задача обеспечения надлежащего теплового состояния масла и компактных камер подшипников ротора ТТД. Ее решение требует четкого понимания и предсказания тепло гидравлических процессов, происходящих в камере подшипника, при изменении режимов работы двигателя и внешних сил, связанных с маневрированием летательного аппарата. Работа посвящена созданию адекватной модели потокораспределения в камере подшипника, на основе которой будет построена тепловая модель, позволяющая определить тепловое состояние масла и элементов опоры ротора ГТД.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
