АДАПТИВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ТЯГОЙ ДВИГАТЕЛЯ БЕСПИЛОТНОГО ЛЕТАТЕЛЬНОГО АППАРАТА

Автор(и)

  • A. S. Holtsov Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «ХАИ», Україна
  • І.І. Redin Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «ХАИ», Україна

Ключові слова:

адаптивная система управления, тяга двигателя, беспилотный летательный аппарат.

Анотація

Для управления тягой двигателя беспилотного летательного аппарата (БпЛА) разработана адаптивная система автоматического управления. В состав адаптивной САУ входит модуль идентификации возмущающих воздействий, создаваемых аэродинамическими силами, и многомерный ПИ-регулятор. Идентификацию возмущающих воздействий выполняют с помощью рекуррентного алгоритма регуляризованного метода наименьших квадратов. Алгоритм ИИ- регулятора получен минимизацией среднеквадратических погрешностей управления воздушной скоростью полета и проекцией земной скорости полета на продольную ось БпЛА. Приведены результаты сравнения показателей эффективности штатной САУ БпЛА и адаптивной САУ.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2017): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.