ВЛИЯНИЕ МОДЕЛИРОВАНИЯ УГЛА РАДИАЛЬНОГО СКОСА КОНТАКТНЫХ ПОВЕРХНОСТЕЙ БАНДАЖНЫХ ПОЛОК ЛОПАТОК НА СТАТИЧЕСКОЕ НАПРЯЖЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ИХ ВЕНЦОВ

Автор(и)

  • K.V. Savchenko Институт проблем прочности имени Г. С. Писаренко ИЛИ Украины, Киев, Украина, Україна
  • А.Р. Zinkovskii Институт проблем прочности имени Г. С. Писаренко ИЛИ Украины, Киев, Украина, Україна

Ключові слова:

лопатка, беззиговая бандажная полка, угол радиального скоса, контактное давление, интенсивность напряжений.

Анотація

В данной работе приведены результаты вычислительных экспериментов по определению влияния моделирования контактного взаимодействия беззиговых бандажных полок, а именно угла радиального скоса их контактных поверхностей, на статическое напряженное состояние лопаточных венцов. Показано, что такие характеристики статического напряженного состояния, как контактное давление и интенсивность напряжений в бандажной полке лопатки, существенно зависят от выбранного варианта моделирования. Также приведены рекомендации по выбору оптимального варианта моделирования угла радиального скоса.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2017): Вісник двигунобудування

Розділ

Конструкція та міцність

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.