ВЛИЯНИЕ СОСТАВА МАТЕРИАЛОВ НА МЕХАНИЗМ ИХ ВЫСОКОТЕМПЕРАТУРНОГО ГАЗОАБРАЗИВНОГО ИЗНАШИВАНИЯ
Ключові слова:
композиционные материалы, интерметаллид NiAl, термоэрозионные испытания, высокотемпературный газоабразивный износ, структура, упрочняющая боридная фаза, интенсивность изнашивания.Анотація
Исследовано влияние состава материалов на механизм и интенсивность их изнашивания при высокотемпературных газоабразивных испытаниях. Изучены макро- и микроструктуры поверхностей материалов после испытаний в двухфазном высокоскоростном потоке абразивных частиц карбида кремния при Т = 500 "С. Показано, что для сплава ЖС 26 при испытаниях под воздействием температуры и высокоскоростного потока абразивных частиц происходит интенсивное деформирование образца с формированием на его поверхности волнообразного рельефа. Для разработанных композиционных материалов системы NiAl-CrB2 деформация поверхности затруднена из-за наличия упрочняющей боридной фазы. При этом наиболее высокие значения износостойкости соответствуют композиту NiAl -15% CrВ2
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
