МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ФОРМИ ОБИЧАЙКИ ТА СИЛОВОЇ СТОЙКИ ВХІДНОГО ПРИСТРОЮ СИСТЕМИ «СПІВВІСНИЙ ПОВІТРЯНИЙ ГВИНТ - ДОЗВУКОВИЙ ВХІДНИЙ ПРИСТРІЙ» СИЛОВОЇ УСТАНОВКИ З ГВИНТОВЕНТИЛЯТОРНИМ ДВИГУНОМ НА ЇЇ АЕРОДИНАМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Автор(и)

  • V.V. Komarov Національний авіаційний університет, Київ, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/1727-0219-2018-1-5

Ключові слова:

співвісний повітряний гвинт1, вхідний пристрій2, обичайка3, силова стойка4, аероди­намічні характеристии5, коефіцієнт відновлення повного тиску6, ANSYS CFX7

Анотація

Метою роботи є розробка методики визначення параметрів «співвісний повітряний гвинт — дозву­ковий вхідний пристрій» силової установки з турбогвинтовентиляторним двигуном та рекомендацій щодо удосконалення характеристик дозвукового вхідного пристрою ТГвВД, шляхом раціонального профі­лювання та оптимізації геометричних параметрів елементів проточної частини вхідного пристрою в системі «співвісний повітряний гвинт — дозвуковий вхідний пристрій» із застосуванням сучасних програмних засобів моделювання.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2018): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.