Прогнозирование усталостной прочности поверхностно упрочненных материалов на основе нейросетевого моделирования
Ключові слова:
усталостная прочность1, поверхностное упрочнение2, остаточные напряжения сжатия3, нейронные сети4, компьютерное моделирование5,Анотація
На основе комплексного подхода, использующего компьютерное моделирование процесса разрушения поверхностного слоя материала, и технологию самообучающихся нейронных сетей, разработана методология прогнозирования усталостной прочности поверхностно упрочненных деталей газотурбинных двигателей. В качестве входных переменных нейронной сети используются параметры, характеризующие распределение остаточных напряжений сжатия в поверхностном слое материала после упрочняющей обработки. В качестве выходного параметра используется коэффициент упрочнения, характеризующий изменение усталостной прочности в результате поверхностного упрочнения. Показано, что использование данной методологии позволит осуществлять выбор оптимальных режимов упрочнения, обеспечивая тем самым необходимое значение предела выносливости, а, следовательно, и усталостной прочности деталей.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
