Из прошлого – в будущее. Об истории развития авиационного двигателестроения

Автор(и)

  • V Nerubaskiy АО «Элемент», Одесса, Украина, Україна

Ключові слова:

боевая авиация1, поршневой авиационный двигатель2, газотурбинный авиационный двигатель3, история авиации4, история авиадвигателестроения5,

Анотація

Приводится обзор книги “Двигатели боевых самолетов России” издательства “Медиарост”. Дается описание разделов книги, посвященных истории развития поршневых и газотурбинных авиационных двигателей в период с1910 г. и до нашего времени. Анализируются достоинства книги с точки зрения широты охвата материала, подробностей в описаниях двигателей и их узлов, часть сведений впервые публикуется в одном издании. Имеющиеся недостатки выделены в отдельный раздел, выделен основной из них – отсутствие сравнения описываемых двигателей с зарубежными аналогами. Отмечается, что приведенные сведения об основных принципах действия поршневых и газотурбинных двигателей недостаточны для понимания путей совершенствования двигателей и их систем.

 

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2018): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.