Экспериментальное исследование теплового состояния силового блока газотурбинного газоперекачивающего агрегата в условиях компрессорной станции
Ключові слова:
газоперекачивающий агрегат1, газотурбинный привод2, силовой блок3, кожух шумотеплоизолирующий4, тепловое состояние5, система вентиляции6,Анотація
В работе представлены методика и результаты экспериментального исследования теплового состояния силового блока газоперекачивающего агрегата типа ГПА-Ц-16С с приводом на базе газотурбинного двигателя типа ДГ90Л2 конструкции ГП НПКГ «Зоря»-«Машпроект» (г. Николаев). Исследования выполнены в условиях работы агрегата на компрессорной станции «Тарутино» УМГ «Прикарпаттрансгаз». В ходе исследования измерялись температуры вентиляционного воздуха, наружных поверхностей корпусов двигателя, внутренних поверхностей стенок кожуха шумотеплоизолирующего, расход воздуха, а также режимные параметры агрегата. Результаты исследования планируется использовать для верификации математической модели теплового состояния силового блока, а также для совершенствования системы вентиляции вновь создаваемых силовых блоков для агрегатов.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.