Результаты испытаний покрытий на основе диборида циркония на углерод-углеродных подложках для тепловой защиты изделий ракетно-космической техники
Ключові слова:
ультравысокотемпературная керамика1, углерод-углеродный композиционный материал2, плазменное покрытие3, термоэрозионные испытания4, сверхзвуковые потоки5, продукты сгорания6,Анотація
В работе рассмотрена возможность защиты углерод-углеродных композиционных материалов (УУКМ) от окислительного воздействия путем нанесения покрытий на основе ультравысокотемпературной керамики (УВТК). Приводится методика термоэрозионных испытаний и их результаты. Установлено, что в условиях термоэрозионного воздействия сверхзвукового потока продуктов сгорания стехиометричной воздушно-топливной смеси при температуре поверхности около 1500 °С покрытия УВТК состава ZrB2-15MoSi2 обеспечивают увеличение времени эксплуатации УУКМ до начала разрушения поверхности не менее чем на 20 минут, потока продуктов сгорания кислородно-топливной смеси с коэффициентом избытка окислителя a = 2,5 при температуре поверхности 1600 °С – в течение не менее 10 минут.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.