РАЗРАБОТКА И АНАЛИЗ ТЕХНОЛОГИИ ИЗГОТОВЛЕНИЯ УГЛЕПЛАСТИКОВЫХ СТЕРЖНЕЙ НА УГЛЕВОДСОДЕРЖАЩЕМ СВЯЗУЮЩЕМ

Автор(и)

  • A. V. Chesnokov Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля, г. Луганск, Україна

Ключові слова:

Ракетный двигатель, сопловый насадок, армирующий каркас, стержень, пултрузия, углевод

Анотація

 В работе предложен способ интенсификации процесса изготовления углерод-углеродного материала для сопловых насадок ракетных двигателей. Проведен анализ особенностей изготовления углепластиковых стержней на углеводсодержащем связующем для армирующих каркасов. Определены технологические этапы изготовления и требования к узлам пултрузионной установки изготовления стержней. Приведенный анализ энергопотребления при формовании позволил предложить нагрев полуфабриката пропусканием электрического тока по нему между фильерами. Предложена схема установки и реализован ее лабораторный аналог. Результаты исследований, проведенных на лабораторной установке, подтвердили правильность выбранных методов реализации процесса.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2010): Вісник двигунобудування

Розділ

Технологія виробництва і ремонту

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.