СТРУКТУРА И СВОЙСТВА МОДИФИЦИРОВАННЫХ ПОВЕРХНОСТНЫХ СЛОЕВ ТРИБОСОПРЯЖЕНИЙ, СФОРМИРОВАННЫХ В УСЛОВИЯХ ГРАНИЧНОГО РЕЖИМА СМАЗКИ (обзор)

Автор(и)

  • О.N. Bilyakovich Национальный транспортный университет (Киев), Україна
  • Е.V. Bogayskaya Национальный авиационный университет (Киев), Україна

Ключові слова:

Граничный смазочный слой, трение, адсорбированный, вторичные структуры, квазикристаллический

Анотація

 Приведен аналитический обзор научных трудов, который отображает определенные этапы триботехнических исследований, посвященных оценке и анализу структурных особенностей и свойств граничных смазочных слоев (ГСС). Отмечено, что структура ГСС, которая может изменяться, определяется физико-химическими свойствами образующих ее молекул, состоянием твердой фазы и внешними воздействиями в контактной зоне. Важными характеристиками ГСС являются сопротивление сдвигу в паре трения, их поверхностная локализация, способность минимизировать разрушение поверхностного слоя и экранировать процессы схватывания, усталости, коррозии.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2010): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.