ФОРМИРОВАНИЕ ПАРАМЕТРОВ ДОПОЛНИТЕЛЬНЫХ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ КАМЕР С УЧЕТОМ ВЗЛЕТНО-ПОСАДОЧНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК МОДИФИКАЦИЙ САМОЛЕТА

Автор(и)

  • L.V. Kapitanova Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского “ХАИ”, Україна
  • A.N. Naumenko Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского “ХАИ”, Україна

Ключові слова:

Модификация самолета, взлетно-посадочные характеристики, этап приземления, длина пробега.

Анотація

 Предложена математическая модель и методика формирования рациональных параметров дополнительных энергетических камер (ДЭК), размещаемых в основных и передних стойках шасси самолетов в целях улучшения их взлетно-посадочных характеристик. Основные параметры дополнительных энергетических камер, такие, как ход поршня и коэффициент демпфирования выбирались по критерию минимума перемещения центра масс самолета при его приземлении на ВПП. Показано положительное влияние рациональных параметров ДЭК на дистанции пробега и прерванного взлета   базового варианта самолета и его модификаций.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2010): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.