ТЕМПЕРАТУРНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ТЕПЛОЗАЩИТНЫХ ПОКРЫТИЙ НА СТЕНКАХ КОНВЕКТИВНО ОХЛАЖДАЕМЫХ ВЫСОКОНАГРЕТЫХ ДЕТАЛЕЙ

Автор(и)

  • D.F. Simbirsky Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «ХАИ», Украина, Україна
  • A.G. Dobrovolsky Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «ХАИ», Украина, Україна

Ключові слова:

Конвективное охлаждение, стенка детали, теплозащитное покрытие (ТЗП), температурная эффективность ТЗП.

Анотація

Предложен общий подход к определению относительной температурной эффективности теплозащитных покрытий (ТЗП), которые наносятся на стенки высоконагретых, охлаждаемых различными способами деталей. Для конвективной схемы охлаждения плоских стенок с одно- и многослойными ТЗП получены замкнутые решения в критериальной форме для приближенного определения показателей температурной эффективности ТЗП на стенках произвольной формы, а также для выполнения оптимизационных расчетов и выводов при проектировании ТЗП в составе конкретных теплоэнергетических машин и устройств.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2010): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.