ПОСТРОЕНИЕ И АНАЛИЗ ПОВЕРХНОСТЕЙ ТРЕНДА В ЗАДАЧАХ ОЦЕНКИ СОСТОЯНИЯ СИЛОВЫХ УСТАНОВОК НА БАЗЕ ГТД

Автор(и)

  • V.F. Mirgorod АО «Элемент», Одесса, Украина, Україна
  • I.M. Gvozdeva АО «Элемент», Одесса, Украина, Україна
  • D.S. Burunov АО «Элемент», Одесса, Украина, Україна

Ключові слова:

техническое состояние, диагностическая модель, временные ряды, трендовый анализ

Анотація

Рассмотрен подход к повышению надежности диагностических выводов о техническом состоянии силовых установок на базе газотурбинных двигателей, основанный на построении диагностических моделей изменения состояния в виде отклонений от исходных (либо эталонных) статических характеристик и анализе многомерных трендов временных рядов таких отклонений. Описаны основные этапы по реализации предлагаемого подхода. Трендовый анализ выполняется на основе метода главных компонент с оптимальной аппроксимацией выделенной трендовой компоненты. Для детализации изменения трендов в долгосрочной эксплуатации и краткосрочной динамике анализу подвергаются трендовые поверхности: двумерные тренды по длине выборки и окну анализа.

Номер

№ 2 (2013): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.