СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДВУХ МЕТОДИК РАСЧЕТА МОЩНОСТНОГО КОЭФФИЦИЕНТА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПОРИСТЫХ ТЕПЛООБМЕННЫХ КАНАЛОВ

Автор(и)

  • A.P Lukisha Институт геотехнической механики им. Н. С. Полякова НАН Украины, г. Днепропетровск, Україна

Ключові слова:

мощностной коэффициент эффективности, методики расчета, пори­стый металловолокнистый канал, ламинарный режим движения жидкостного охладите­ля, граничные условия первого рода

Анотація

Рассмотрены вопросы создания двух методик расчета мощностного коэффициента эффективности пористых теплообменньх элементов, применяемых в составе энергети­ческого оборудования. Приведены фрагменты расчетных данных, а также графики зависи­мости мощностного коэффициента эффективности от различных расчетных парамет­ров. Показано, в какой области расчетных параметров имеет место энергетическая эффективносты пористых цилиндрических каналов при граничных условиях первого рода и движении жидкостного теплоносителя.

 

Ключевые слова:

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2011): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.