РЕГУЛИРОВАНИЕ ВОЗДУШНОГО ГОРЕНИЯ УГЛЕВОДОРОДОВ ДУГОВЫМИ РАЗРЯДАМИ МАЛОЙ ДЛИНЫ

Автор(и)

  • D.A. Dolmatov Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «ХАИ», Україна

Ключові слова:

математическая модель, генеральный баланс, эмиссия, поле параметров, полнота сгорания, электрический разряд

Анотація

В статье рассматривается влияние электродугового разряда на поля параметров, эмиссию и интегральные характеристики авиационных камер сгорания. Исследована зависимость эмиссии NOx и степени полноты сгорания топлива от мощности разряда и температуры горения. Получены поля параметров для высокотемпературной и низкотемпературной современных метановых камер сгорания. С помощью трехмерной математической модели высокого уровня проведен расчет вязкого течения в жаровых трубах, оценена величина потерь полного давления. На основании развернутых генеральных балансов получены поля распределения важнейших параметров в зоне горения.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2011): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.