Микротурбина теслы фрикционного типа для маломасш­табной когенерации

Автор(и)

  • L. Jedrzejewski Institute of Fluid-Flow Machinery, Gdansk, Poland, Poland
  • P. Lampart Polish Academy of Sciences, Gdansk, Poland, Poland

Ключові слова:

микротурбина Теслы, органический цикл Ренкина, вычислительная аэро­динамика.

Анотація

Турбины Теслы редко используются в коммерческих энергетических установках из-за их своеобразных рабочих характеристик и относительно низкого внутреннего КПД. Од­нако они располагают некоторым потенциалом для их применения в распределенных коге- нерационных системах энергоустановок малой мощности, а также для работы в органи­ческом цикле Ренкина. В данной статье представлены результаты расчетов течения в трех моделях дисковых турбин Теслы, использующих азот в качестве рабочего тела. Пока­зано, что модели турбин Теслы могут обеспечить приемлемую гидродинамическую эффек­тивность порядка 30-40% и поэтому могут использоваться в энергетических установках малой мощности.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2011): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.