ОГНЕВЫЕ ИСПЫТАНИЯ ТРУБОПРОВОДОВ АВИАЦИОННОГО ГТД

Автор(и)

  • Y.P. Vasilev ФГУП «ЦИАМ» им. П.И. Баранова, Россия, Російська Федерація
  • M.V. Pavlova ОАО «НПО «Сатурн», Россия, Російська Федерація
  • V.T. Shepel ОАО «НПО «Сатурн», Россия, Російська Федерація

Ключові слова:

авиационный двигатель, пожарная безопасность, трубопроводы, огне­вые испытания.

Анотація

Изложены особенности сертификации трубопроводов обвязки авиационного ГТД в ча­сти пожарной безопасности. Рассмотрены приемы проектирования трубопроводов обвяз­ки, минимизирующие вероятность возникновения пожара. Проанализированы в части по­жарной безопасности нормы летной годности АП-33, CS-E, стандарт JSSG-2007A. Пред­ставлен метод отбора группы представительных трубопроводов, успешные огневые испы­тания которых устанавливают соответствие сертификационным требованиям для всех трубопроводов обвязки двигателя. Описаны огневые испытания трубопроводов, требова­ния, предъявляемые к испытываемым образцам и испытательному стенду, условия зачет- ности испытаний.

 

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2012): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.