КОНСТРУКТИВНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕХНИКИ, ОТВЕЧАЮЩЕЙ СОВРЕМЕННЫМ ТРЕБОВАНИЯМ ИСПЫТАНИЯ МАТЕРИАЛОВ И КОНСТРУКЦИОННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ НА ПРОЧНОСТЬ И ДОЛГОВЕЧНОСТЬ

Автор(и)

  • R. Sunder «ЗАО» БИСС (субсидиарная единица ITW-США), г. Бангалур, Индия, India

Ключові слова:

испытательная техника, объединенная архитектура управления.

Анотація

Исследовательская работа в условиях глобализированного рынка выдвигает новые требования к испытательной технике и оборудованию — быть одновременно как гибки­ми и функциональными в приложении, эксплуатации, так и привлекательными по стоимо­сти. Настоящая работа посвящена обзору новых разработок как по материальной части, так и по программному обеспечению, направленных на удовлетворение этих требований. Такие разработки требуют тесного контакта как с инженерами-испытателями, так и с источниками новых типов комплектующих. Приведены примеры приложения разработок к испытаниям материалов газотурбинных двигателей и конструкционных элементов на проч­ность, долговечность, циклическую ползучесть и трещиностойкость.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2012): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.