АЭРОДИНАМИЧЕСКОЕ И ТЕПЛОВОЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ ТРАКТОВЫХ ПОВЕРХНОСТЕЙ ГОРЯЧЕЙ ЧАСТИ ТУРБИНЫ СОВРЕМЕННОГО ГАЗОТУРБИННОГО ДВИГАТЕЛЯ

Автор(и)

  • A.S. Tikhonov ОАО «Авиадвигатель», Пермь, Россия, Російська Федерація
  • N.YU Samokhvalov ОАО «Авиадвигатель», Пермь, Россия, Російська Федерація

Ключові слова:

сопряженный численный анализ, турбина высокого давления, полки лопаток, сектор разрезного кольца, оптимизация.

Анотація

Выполнена численная оптимизация вторичных течений и теплового состояния тепло- нагруженных деталей турбины (секторовразрезного кольца и лопаток) современного газо­турбинного двигателя. Показано, что применение современных методов численного моде­лирования в методиках проектирования позволяет снизить потери в лопаточныхрешет­ках на 9.5% и максимальную температуру теплонагруженньх деталей турбины более чем на 100 °С. Отмечена важность использования сопряженного математического анализа для комплексной оценки максимально возможного числа факторов, влияющих на показа­тели эффективности и ресурса турбины.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2012): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.