ИССЛЕДОВАНИЕ РЕЗОНАНСНЫХ КОЛЕБАНИЙ ДИСКОВ С ПРИМЕНЕНИЕМ ГОЛОГРАФИЧЕСКОЙ ИНТЕРФЕРОМЕТРИИ
Ключові слова:
круглые закрепленные в центре пластины, диски, резонансные частоты, формы колебаний, голографическая интерферометрия, частотные коэффициенты.Анотація
Приведены результаты экспериментальных исследований резонансных частот и форм колебаний круглых закрепленных в центре пластин (дисков) постоянной толщины, изготовленных из различных конструкционных материалов, методом голографической интерферометрии.
Составлены таблицы резонансных форм колебаний дисков. Исследованы влияния на резонансные характеристики размеров, материала дисков, способов подвода вибраций. Выявлены кратные формы колебаний. Построены графические зависимости резонансных частот от чисел узловых диаметров и узловых окружностей, позволяющие исключить пропуски гармоник. По результатам экспериментальных исследований колебаний круглых закрепленных в центре пластин (дисков) постоянной толщины определены значения частотных коэффициентов для 36 гармоник.
Результаты исследований использованы при решении практических задач колебаний и прочности реальных дисков.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.