ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ ПРОЦЕССОВ В УКОРОЧЕННЫХ КАМЕРАХ СГОРАНИЯ АВИАЦИОННОГО КОНВЕРТИРОВАННОГО ГТД

Автор(и)

  • A.N. Markushin ОАО «Казанское моторостроительное производственное объединение», Російська Федерація
  • A.V. Baklanov ОАО «Казанское моторостроительное производственное объединение», Російська Федерація

Ключові слова:

камера сгорания, токсичность, горелочное устройство, эксперимен­тальное исследование, модернизация, конструкция, газотурбинный двигатель, конвертиро­вание.

Анотація

В статье описываются особенности конструкции и организации процессов в укорочен­ных камерах сгорания на примере газотурбинной установки НК-16СТ. Показано влияние конструкции горелочного устройства, сокращение длины жаровой трубы на эмиссионные характеристики двигателя. Предложен эффективный способ улучшения эмиссионных характеристик конвертированного авиационного газотурбинного двигателя путем мини­мального изменения конструкции камеры сгорания, сохраняя при этом эксплуатационные свойства и заложенные характеристики двигателя, а также его пусковые качества.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2012): Вісник двигунобудування

Розділ

Конструкція та міцність

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.