ОБ ИССЛЕДОВАНИИ НЕПРОБИВАЕМОСТИ ЛЕГКИХ КОМПОЗИЦИОННЫХ КОРПУСОВ

Автор(и)

  • P.A. Mossakovsky НИИмеханики МГУ им. М.В. Ломоносова, Російська Федерація
  • F.K. Antonov НИИмеханики МГУ им. М.В. Ломоносова, Російська Федерація
  • M.E. Kolotnikov ООО «ДжиИ РУС», Російська Федерація

Ключові слова:

тканые композиты, пробивание, обрыв лопатки, моделирование.

Анотація

Настоящая статья посвящена разработке методологии расчета пробиваемости легких корпусов с дополнительной защитой из многослойного тканого композита на основе ара- мидных волокон Русар. Применительно к исследованию пробиваемости тканых компози­тов предложена расчетная методика, которая состоит в использовании двухуровневой математической модели пробивания тканого композита и включает в себя редуцирован­ную модель с упрощенной геометрией — для проведения расчетов на непробиваемость корпусов ГТД, и полномасштабную модель с детализаций геометрии с точностью до отдельного волокна, служащей для определения и уточнения эффективных (осредненных) характеристик редуцированной модели.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2012): Вісник двигунобудування

Розділ

Конструкція та міцність

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.