СПОСОБ УТОЧНЕНИЯ ТЕРМОГАЗОДИНАМИЧЕСКОЙ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ ПРОЕКТИРУЕМЫХ ГАЗОТУРБИННЫХ ДВИГАТЕЛЕЙ ПРИ ПОМОЩИ МЕТОДОВ ВЫЧИСЛИТЕЛЬНОЙ ГАЗОВОЙ ДИНАМИКИ

Автор(и)

  • S.N. Fetisov Fetisov ОАО «НПО «Сатурн» НТЦ им. А. Люльки, Russian Federation
  • M.Y. Vovk ОАО «НПО «Сатурн» НТЦ им. А. Люльки, Russian Federation

Ключові слова:

ГТД, плоское реактивное сопло, нестационарный процесс, CFD.

Анотація

На этапе проектирования газотурбинного двигателя необходимо знание характерис­тик узлов, входящих в термогазодинамическую математическую модель двигателя. Харак­теристики узлов уникальных конструкций могут быть определены только оценочно, по­этому необходимо уточнение этих характеристик. На этапе проектирования такое уточ­нение возможно с использованием методов вычислительной газовой динамики CFD. В данной статье приводится описание этой проблемы и возможный способ ее решения. В качестве примера использования предлагаемой методики рассмотрен расчет тяговых ха­рактеристик плоского реактивного сопла с центральным телом на переходном режиме.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2012): Вісник двигунобудування

Розділ

Конструкція та міцність

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.