О ВЛИЯНИИ ВЕРХНЕЙ ТЕМПЕРАТУРЫ ЦИКЛА ПРИ ТЕРМОЦИКЛИЧЕСКИХ ИСПЫТАНИЯХ НИКЕЛЕВЫХ ЖАРОПРОЧНЫХ СПЛАВОВ НА ИХ ДОЛГОВЕЧНОСТЬ

Автор(и)

  • T. Azizov ОАО «ММП имени В.В. Чернышева», Москва, РФ, Російська Федерація
  • E. Sidohin ООО «КБ Рентгеновские приборы», С.-Петербург, РФ, Російська Федерація
  • E. Tihomirova ОАО «Климов», С.-Петербург, РФ, Російська Федерація

Ключові слова:

долговечность, полуцикл испытаний, предел текучести.

Анотація

Анализ опубликованных сведений о результатах и технике термоциклических испытаний жаропрочных никелевых сплавов позволил установить, что значительное падение долговечности в том случае, когда максимальная температура Тmax в цикле испытаний превышает 900 °С, связано с увеличением степени пластической деформации в полуцикле охлаждения вследствие существенного уменьшения предела текучести сплавов в высокотемпературной области.

 

 

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2014): Вісник двигунобудування

Розділ

Конструкція та міцність

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.