РАЗРАБОТКА И МОДЕЛИРОВАНИЕ ПЕРСПЕКТИВНЫХ ЭЛЕКТРОННЫХ СИСТЕМ УПРАВЛЕНИЯ АВИАЦИОННЫМИ ГТД С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПРОГРАММНОГО СИМУЛЯТОРА

Автор(и)

  • D.I. Volkov Volkov АО «Элемент», Україна
  • V.P. Komarov АО «Элемент», Україна
  • V.V. Nerubaskiy АО «Элемент», Україна

Ключові слова:

программный симулятор, система автоматического управления, регулятор двигателя унифицированный, разработка программного обеспечения, имитационное моделирование.

Анотація

Описаны основные подходы к реализации программного симулятора совместной работы двухдвигательной силовой установки вертолета под управлением цифровых систем автоматического управления. Отличительной особенностью является использование в симуляторе тех же исходных текстов, которые входят в состав рабочего ПО блоков САУ В статье не только показана техническая и экономическая целесообразность применения таких симуляторов в процессе жизненного цикла разработки ПО, но, более того, утверждается, что это на сегодняшний день является его обязательной и неотъемлемой практикой при сертификации ПО блоков САУ.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2015): Вісник двигунобудування

Розділ

САУ та діагностика

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.