ПОВЫШЕНИЕ ТОЧНОСТИ КОНТУРА УПРАВЛЕНИЯ ДОЗАТОРОМ ТОПЛИВА ГТД ЗА СЧЕТ УЧЕТА ДИНАМИКИ КЛАПАНА ПОСТОЯННОГО ПЕРЕПАДА ДАВЛЕНИЯ (КППД)

Автор(и)

  • S. I. Sukhovii Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «ХАИ», Україна

Ключові слова:

повышение точности регулирования ГТД, регулирование расхода топлива, дозатор топлива, расход топлива.

Анотація

Проведен анализ учета динамики КППД с целью повышения точности дозирования топлива в САУ ГТД при сохранении динамических свойств системы. Выполнен сравнительный анализ трех вариантов контура управления: без учета динамики КППД, с учетом динамики КППД в замкнутом контуре и с коррекцией заданного значения в соответствии с динамикой КППД. Учет КППД в замкнутом контуре дает преимущества в динамике при небольших коэффициентах усиления, но не позволяет обеспечить высоких значений коэффициента как в системе без учета КППД. Использование алгоритма с коррекцией заданного значения в соответствии с динамикой КППД позволяет обеспечить высокие значения коэффициента усиления и повысить точность дозирования топлива.

 

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2015): Вісник двигунобудування

Розділ

САУ та діагностика

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.