ГОРЕЛОЧНОЕ УСТРОЙСТВО ДВУХКАСКАДНОЙ КОНФИГУРАЦИИ ДЛЯ ВЫСОКОСКОРОСТНОГО ВОЗДУШНО-ТОПЛИВНОГО НАПЫЛЕНИЯ НА ЖИДКОМ ТОПЛИВЕ
Ключові слова:
высокоскоростное воздушно-топливное напыление, сверхзвуковая жидкотопливная горелка, параметры горелки для высокоскоростного воздушно-топливного напыления, энергетические параметры частиц, газотермические покрытия.Анотація
Приведено описание конструкции экспериментальной жидкотопливной воздухоохлаждаемой горелки для высокоскоростного воздушно-топливного напыления, реализующей концепцию расходного управления параметрами двухфазного потока. Горелка создана на базе промышленной горелки ГВО-2М и способна работать на керосине или уайт-спирите в качестве горючего при давлении в камере сгорания до 2,0 МПа. Приведены результаты расчета температуры и скорости частиц никеля (25 мкм) в выходном сечении горелки, свидетельствующие об увеличение в сравнении с базовой моделью температуры нагрева частиц на 600° без потери скорости. Показаны примеры микроструктур полученных покрытий.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.