ЧИСЛЕННОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ НЕРАСЧЕТНЫХ ПРОЦЕССОВ В СТУПЕНИ ЦЕНТРОБЕЖНОГО КОМПРЕССОРА
Ключові слова:
центробежный компрессор, рабочее колесо, дроссельная характеристика, срыв, газодинамическая устойчивость, граница устойчивой работы, сетка конечных элементов, граничные условия, пульсации.Анотація
Статья посвящена актуальной проблеме численного моделирования рабочего процесса в центробежных компрессорах. Процессы рассмотрены на примере быстроходного малоразмерного центробежного компрессора. Проведено профилирование рабочего колеса по одномерной инженерной методике и построена качественная структурированная (гексагональная) сетка конечных элементов. Смоделированы процессы на различных участках напорной ветви дроссельной характеристики, соответствующей максимальному режиму работы. Установлен процесс потери газодинамической устойчивости. Выработаны возможные информационные критерии обнаружения предпомпажного состояния ЦБК, сформированы рекомендации к перспективному алгоритму газодинамической защиты компрессора.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.