МОДЕЛИРОВАНИЕ СРЫВНЫХ И НЕУСТОЙЧИВЫХ РЕЖИМОВ РАБОТЫ СТУПЕНИ ОСЕВОГО КОМПРЕССОРА ДЛЯ ДИАГНОСТИКИ ЕГО ПРЕДПОМПАЖНОГО СОСТОЯНИЯ

Автор(и)

  • F. Mohammadsadeghi Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «ХАИ», Украина, Україна

Ключові слова:

неустойчивая работа ГТД, осевой компрессор, помпаж, вращающийся срыв, система предупреждения помпажа.

Анотація

Обоснована необходимость разработки и внедрения систем автоматического регулирования предупреждения помпажа осевого компрессора авиационного ГТД. Рассмотрена динамика потери газодинамической устойчивости ступени компрессора,, приведены результаты численного моделирования обтекания профиля пера лопатки на расчетных и срывных режимах, выполнены экспериментальные исследования по выявлению информативных критериев обнаружения предпомпажного режима. Сформулированы основные направления по разработке систем предупреждения помпажа компрессора, главными из которых являются выявление признака зарождения помпажа и разработка автоматических систем его предупреждения.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2014): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.