ОТСТРОЙКА РОТОРОВ ГАЗОТУРБИННЫХ ДВИГАТЕЛЕЙ ОТ РЕЗОНАНСА С ПОМОЩЬЮ РЕГУЛИРОВАНИЯ ЖЕСТКОСТИ ОПОРЫ

Автор(и)

  • Yu.B. Nazarenko. Федеральное Государственное унитарное предприятие «Научно-производственный центр Газотурбостроения» «Салют», Россия, Російська Федерація

Ключові слова:

ротор, вал, опора ротора, роликовый подшипник, упругая втулка, критическая частота вращения, собственная частота колебаний ротора, синхронная, прецессия, жесткость.

Анотація

Рассматривается метод отстройки роторов на критических частотах их вращения. Это достигается за счет установки упругого элемента на опоре трансмиссии с регулируемой жесткостью при вращении внутреннего или внешнего колец подшипника, на которое посажена упругая втулка, позволяющего изменять жесткостные характеристики опоры на разных частотах вращения роторов и смещать критические частоты вращения. Разработана методика установления частоты вращения ротора, при которой будет реализовываться изменение жесткости опоры и перестройка ротора по критическим частотам вращения.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2014): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.