МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВІАДВИГУНІВ

Автор(и)

  • A.A. Tamargazin Національний авіаційний університет, Україна, Україна
  • I.I. Linnik Національний авіаційний університет, Україна, Україна
  • O.Y. Kramarenko Національний авіаційний університет, Україна, Україна

Ключові слова:

двигун, матеріально-технічне забезпечення, експлуатація, моделювання.

Анотація

У статті розглянута структурна схема системи матеріально-технічного забезпечення експлуатації двигунів в авіапідприємствах, які задіяні для ліквідації надзвичайних ситуацій. Показано відміну побудови таких систем від загальноприйнятих у цивільній авіації. Розглянуто базові методи аналізу їх ефективності залежно від схеми поповнення складів запасними частинами. Враховуючи особливості вирішення завдання для конкретної схеми реалізації матеріально-технічного забезпечення, запропоновано застосування різних форм повного заміщення в логічній функції працездатності системи матеріально-технічного забезпечення.

 

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2014): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.