К РЕШЕНИЮ ЗАДАЧ УСТАЛОСТИ ПРИ ДВУХОСНОМ КОМБИНИРОВАННОМ НАГРУЖЕНИИ НА ОСНОВЕ КЛАССИЧЕСКИХ КРИТЕРИЕВ РАЗРУШЕНИЯ

Автор(и)

  • V.P. Golub Институт механики им. С.П.Тимошенко НАН Украины, Украина, Україна

Ключові слова:

сплошные цилиндрические стержни, двухосное комбинированное нагружение, циклическое растяжение-сжатие, циклический изгиб, циклическое кручение, двухосная усталость, предельное состояние, усталостная долговечность

Анотація

Рассматривается применимость классических критериев разрушения для оценки предельного состояния и усталостной долговечности сплошных призматических образцов при комбинированном нагружении осевым растяжением-сжатием и кручением, изгибом и кручением. В качестве критериев разрушения выбраны критерии максимальных нормальных напряжений, критерий максимальных касательных напряжений и критерий удельной энергии формоизменения. Решены и апробированы экспериментально задачи расчета амплитуд предельных нормальных и касательных напряжений и задачи расчета усталостной долговечности.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2014): Вісник двигунобудування

Розділ

Конструкція та міцність

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.