УСТАЛОСТНАЯ ДОЛГОВЕЧНОСТЬ СТЫКУЮЩИХ ПОДСБОРОК ШАРНИРНЫХ УЗЛОВ ПРИ КОСОСИММЕТРИЧНОМ НАГРУЖЕНИИ
Ключові слова:
шарнирные узлы самолетных агрегатов, кососимметричное нагружение, стыкующие подсборки, усталостная долговечность.Анотація
Предложена и реализована модель оценки влияния основных конструктивно-технологических параметров шарнирных узлов самолетных агрегатов на усталостную долговечность с учетом коэффициента избыточности изгибных напряжений в стыкующих подсборках. При испытаниях натурных узлов в условиях кососимметричного нагружения (Км) выявлены две зоны усталостных разрушений по длине стыкующих подсборок, расположенные вблизи плоскостей разъема стыкуемых деталей, что полностью подтвердило результаты расчетной модели по определению коэффициентов. Экспериментальным путем также установлено влияние высокопрочных сталей 30ХГСН2А, ВНС-5, ВКС-170 и титанового сплава ВТ-22 на прочность узлов в области ограниченной долговечности. Показано, что применение предварительно напряженных стыкующих подсборок при кососимметричном нагружении приводит к существенному росту их усталостной долговечности.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.