КОМПЛЕКСНОЕ МОДИФИЦИРОВАНИЕ СЛОЖНОЛЕГИРОВАННЫХ ЖАРОПРОЧНЫХ СПЛАВОВ

Автор(и)

  • N.E. Kalinina Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара, Україна
  • A.E. Yukhymenko Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара, Україна
  • V.O. Kalinin Национальная металлургическая академия Украины, Україна

Ключові слова:

модифицирование, никелевый сплав, нанокомпозиции, микроструктура, механические и эксплуатационные свойства

Анотація

В результате проведенных исследований по модифицированию многокомпонентного никелевого сплава ЖС3ДК-ВИ для лопаток газотурбинных двигателей установлено, что введение комплексного модификатора на основе нанопорошка карбонитрида титана в расплав приводит к существенному изменению микроструктуры сплава. Наночастицы карбонитрида титана служат дополнительными центрами кристаллизации. Формирование при модифицировании мелкозеренной структуры и упрочненного твердого раствора приводит к повышению механических и эксплуатационных свойств сплава,, что имеет важное практическое значение.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2014): Вісник двигунобудування

Розділ

Технологія виробництва і ремонту

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.