КОНТАКТНЫЕ ТЕМПЕРАТУРЫ ПРИ ШЛИФОВАНИИ ДЕТАЛЕЙ ГТД И ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОБЛАСТИ БЕСПРИЖОГОВОЙ ОБРАБОТКИ

Автор(и)

  • A Kachan Запорожский национальный технический университет, г. Запорожье, Україна
  • S Ulanov Запорожский национальный технический университет, г. Запорожье, Україна

Ключові слова:

детали ГТД, контактная температура, бесприжоговая обработка, полуисскуственная микротермопара, режимные параметры, электроалмазное шлифование, ленточное шлифование.

Анотація

В работе представлены результаты экспериментальных исследований контактной температуры в зоне шлифования деталей ГТД различными технологическими методами.
Установлено, что наиболее теплонапряженным процессом является электроалмазное шлифование титановых сплавов, где в зоне обработки наблюдаются высокие значения контактной температуры. Определено, что при контактной температуре, равной 700°С, на поверхности деталей из титановых сплавов прижоги не наблюдаются. Определена бесприжоговая область режимных параметров и условий электроалмазного шлифования деталей ГТД из титановых сплавов.

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2016): Вісник двигунобудування

Розділ

Технологія виробництва і ремонту

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.