МЕТОД РАСЧЕТА ЭНЕРЕЕТИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЕТП

Автор(и)

  • F.G Sorogin АО «Мотор Сич», Украина, Україна

Ключові слова:

газотурбинный привод, климатическая характеристика, частичная нагрузка, энергетическая эффективность.

Анотація

Газотурбинные приводы (ГТП) широко используются в составе различных энергетических установок и в различных климатических зонах. Обоснованный выбор типа ГТП определяет необходимость детального учета его энергетических показателей в конкретных условиях эксплуатации энергоустановки. Подобная задача возникает и для конкретного типа ГТП при анализе вариантов модернизации энергоустановки. Для ее решения целесообразно использовать достаточно простой метод расчета энергетических показателей ГТП в целом, пригодный во всем возможном диапазоне режимов работы. При этом время расчета основных параметров ГТП должно быть минимальным, а метод универсальным с точки зрения возможности применения для других ГТП. Такой метод сформирован в данной работе на основе базовых характеристик, предоставляемых производителем при поставке ГТП.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2017): Вісник двигунобудування

Розділ

Загальні питання двигунобудування

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.